Не варто відкривати “стихійний ринок” землі, задовольняючи МВФ: потрібна виважена реформа – нардеп Кулініч

Не варто відкривати “стихійний ринок” землі, задовольняючи МВФ: потрібна виважена реформа – нардеп Кулініч

Автор 

Міжнародний валютний фонд, аби надати Україні черговий транш, окрім приватизації, врегулювання цін на газ і створення антикорупційного суду, вимагає провести земельну реформу. Чи варто нам беззаперечно виконувати умови МВФ, коли нарешті буде прийнятий закон про землю та наскільки він буде ефективний в українських реаліях, журналісту видання Persona.Top розповів народний депутат, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Кулініч.  

МВФ має впевнитися, що кредит повернуть

За словами парламентаря, Міжнародний валютний фонд як найбільший зовнішній кредитор України в першу чергу зацікавлений в стабільній економічній ситуації в нашій країні, аби бути впевненим у поверненні своїх коштів.

“Саме тому Фонд вимагає тих рішень, які могли б скоротити видатки держбюджету, зменшити дефіцит коштів і прискорити економічне зростання. Але МВФ не цікавиться, як ті чи інші дії вплинуть на соціальну ситуацію в країні, позначаться на житті окремо взятого українця – це завдання нашої влади. А непродумане запровадження ринку землі якраз викличе дуже негативні соціальні наслідки. Тому українська влада в першу чергу повинна орієнтуватися на внутрішню ситуацію в країні, а не на чиїсь вимоги ззовні”, – говорить Олег Кулініч.

За його словами, питання ринку землі може бути врегульоване з МВФ таким чином, щоб продовжити співпрацю з Фондом по отриманню кредитування і при тому уникнути некерованого, «стихійного» відкриття ринку землі. Для цього потрібно показати Міжнародному валютному фонду дорожню карту земельної реформи – чіткий і поступовий план, який виконується і до втілення якого ми поступово рухаємося. Можна також запропонувати інші чинники економічного зростання, на яких і зосередитися в переговорах. Депутат вважає, що тут є можливість для маневру.

Фото – Интернет

Урядовий законопроект в Раді й досі не зареєстрували

Для того, щоб предметно говорити про прийняття закону про ринок землі, спочатку необхідно його внести до парламенту і аналізувати його норми. “Наразі урядовий законопроект у Раді так і не зареєстрований, тому про факт «затягування прийняття» казати некоректно – приймати поки нічого. Є ініціативи від окремих депутатів, але їх не можна назвати комплексними. У свою чергу уряд прямо визнає – перспектив для успішного проходження законопроекту в Раді зараз немає. Тому і вносити його не поспішає”, – розповідає про нюанси прийняття земельної реформи народний обранець. 

Чому малі фермери проти реформи

Як переконаний Олег Кулініч, те, що із законом затягують, має глибші причини, які не стосуються конкретного рішення, яке врешті-решт, рано чи пізно, має прийняти парламент.

“Питання у ситуації, яка склалася у земельній сфері. Проти ринку землі зараз виступає значна частина аграріїв, серед яких дуже багато саме дрібних і середніх фермерів. Їх можна зрозуміти – невеликі господарства не мають вільних коштів для викупу тієї землі, яку вони обробляють. Цю ситуацію можна змінити лише одним шляхом – надати фермерам дійсно ефективну державну підтримку, яка може полягати і в різноманітних бюджетних програмах по підтримці і розвитку фермерства, і в пільгах, і в оподаткуванні, і в програмах по закупівлі сільськогосподарської техніки, а найголовніше – в наданні для аграріїв дешевих кредитних ресурсів шляхом компенсації державою процентів за кредитом або ж частини тіла кредиту, – каже Олег Кулініч. – Поступово ми бачимо кроки уряду в цьому напрямі, і наступного року державну підтримку АПК знову планується суттєво збільшити. Але цього поки замало, щоб кардинально змінити ситуацію в цілому”.

Треба прийняти закони, які попередять негативні наслідки земельної реформи

За словами нардепа, паралельно з цим необхідно здійснити низку законодавчих кроків, без яких запуск ринку землі може мати лише негативні наслідки: “По-перше, це передача управління землями за межами населених пунктів на місця (у Раді вже зареєстрований  урядовий законопроект з цього приводу та два депутатські законопроекти, які я ініціював). По-друге, необхідно вирішити на законодавчому рівні ще низку вкрай важливих для земельної сфери питань: це консолідація земель, питання колективної власності та невитребуваних паїв та ін. Законопроект з цього приводу також запропонований мною та колегами і чекає на прийняття”.

Фото – Интернет

Небезпека рейдерства

Голова земельного підкомітету підкреслює – обов’язково мають також бути дієві запобіжники проти земельного рейдерства.

“Навіть сьогодні, коли ринок сільськогосподарських земель не відкритий, такого рейдерства вистачає. І його рівень неодмінно лише зросте після відкриття ринку, особливо на першому етапі його впровадження, якщо таких запобіжників не буде”, – каже народний депутат.

Таким чином, з державницької точки зору, перед відкриттям ринку землі необхідно усунути перераховані проблеми і соціального, і законодавчого характеру.  

“Ні” – монополії земельних ресурсів

Щоб успішно реалізувати земельну реформу в Україні, законопроект про відкриття земельного ринку повинен бути комплексним та однаково враховувати інтереси всіх сторін – як власника земельної ділянки, так і аграрія – її потенційного покупця, а також держави та територіальної громади.

“Він також повинен містити певну систему обмежень, які б не дозволяли сконцентрувати землі, наприклад, одного району, в руках одного гравця чи однієї фінансово-економічної групи. Адже монополізація земельних ресурсів в одних руках матиме негативні економічні та соціальні наслідки”, – говорить про вимоги до закону Олег Кулініч.

Фото – Интернет

Чи продаватимуть землі іноземцям?

Як стверджує депутат, залишаються й питання щодо допуску до ринку землі юридичних осіб та іноземців: очевидно, що на першому етапі його функціонування потрібно встановити ці заборони, щоб надати можливість купівлі землі саме українським громадянам, а не якимось транснаціональним корпораціям.

Загалом законопроект повинен бути прописаний таким чином, щоб максимально врахувати інтереси саме невеликих аграрних підприємств та фермерів, стимулювати розвиток сільських територій та наповнення місцевих бюджетів, а також самозайнятість населення і ефективне використання землі.

Автор: Ірися Герцун

persona.top

Новые сверху Старые сверху

Оставить комментарий

Новости регионов

Вход