Зіпсувати те, що працювало

Зіпсувати те, що працювало

Автор 

Як Мін’юст ускладнив викривачам доступ до Державного реєстру речових прав.

Із 4 лютого 2019 року ускладнився доступ до Державного реєстру речових прав. Найбільше це відчули на собі ті, хто, працює із реєстраційними даними, робить аналітику, складає у картинку, наскільки законно набуте те чи інше майно – тобто журналісти-розслідувачі, аналітики, які викривають корупцію, працівники банків і страхових компаній тощо.

Саме на такій аналітиці побудовано багато журналістських розслідувань, ось лише кілька з них: розслідування «Bihus.info» про нерухомість на 200 млн грн. у керівника економічної контррозвідки СБУ Сергія Семочка, розслідування«Слідство.Інфо» про начальника Академії сухопутних військ Павла Ткачука, розслідування «Схем» про елітне майно судді Татькова, яке потім арештував суд.

Такі розслідування з 2015 року можна було зробити завдяки Державному реєстру речових прав, в якому за 23 гривні можна було отримати інформацію на все майно, що належить фірмі або людині.

Зміни з 4 лютого фактично закрили реєстр. Попри те, що формально доступ до реєстру є, користуватися ним стало складно та економічно невигідно через низку проблем.

№1. Кожен об’єкт – по 23 гривні

Із 4 лютого в реєстрі з’явилися зміни, за якими дані по кожному об’єктунерухомого майна коштують 23 грн. Що це значить? Припустимо, ми моніторимо одну людину і дев’ятьох її родичів. Раніше можна було отримати інформацію, яким майном володіє фірма чи людина, взявши одну інформаційну довідку за 23 грн. Тепер по кожному об’єкту, яким володіє особа, треба замовляти окрему довідку за цю ж ціну. Відтак, для моніторингу 10 осіб, які мають по 5 об’єктів нерухомості кожна треба викласти 1150 грн.

З підготовкою аналітики по фірмах іще складніше. Якщо ви збираєте інформацію про фірму, яка має, наприклад, 250 земельних ділянок, то вартість інформдовідок щодо майна цієї компанії буде 5750 грн.

№2. Реєстр глючить

Удорожчання – не єдина проблема. Після «удосконалення» реєстр тижнями не працює. Про що пишуть журналісти-розслідувачі, представники адвокатської спільноти.

Іноді реєстр глючить настільки, що пускає користувачів без реєстрації не у свої, а в чужі екаунти, де зберігається інформація по запитах інших користувачів. Як ось, наприклад, у киянина Олександра Вороновського, який зняв цей процес на відео і виклав в Інтернет.

№3. Зникла історія

Оновлені інформдовідки не містять інформації про колишнє володіння об’єктом нерухомості, яка раніше відображалася у розділі «Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно».

№4. За порожні інформдовідки знімають гроші

Якщо інформації про об’єкт нерухомості немає, то зараз користувач реєстру про це дізнається лише після сплати за порожню довідку. Цю ситуацію теж активно обговорюють у соцмережах.

№5. Вхід через електронний цифровий підпис – ЕЦП, який реєстр приймає не в усіх.

Увійти до реєстру тепер можна лише через електронний цифровий підпис – ЕЦП, що прив’язує користувача реєстру до флешки з ключем. Утім, навіть якщо ви маєте ЕЦП, реєстр його не завжди приймає. Зокрема, реєстр часто не приймає діючих ФОПівських ключів «Приватбанку», які без проблем працюють з сервісами ДФС та Кадастрова карта.

Для чого внесли зміни до Державного реєстру речових прав?

Ми запитали Міністерства юстиції у чому був сенс змін? (текст запиту тут). Мін’юст відповів ось що (відповідь).

Міністерство стверджує, що таким чином воно, зокрема, «удосконалило» отримання запитів. Оскільки формування інформдовідок по особах, які мали багато майна, уповільнювало роботу реєстрів та призводило до їхніх технічних збоїв. Це ніяково слухати з огляду на те, що після «удосконалення» реєстр став працювати набагато гірше.

Також міністерство чомусь стверджує, що зміни в реєстрі пов’язані з тим, що коли користувач здійснював пошук по назві фірми або ПІБ, реєстр подекуди давав інформацію, яка не стосувалася реального власника, і тому з цих питань міністерство неодноразово отримувало скарги. Маніпуляція тут у тому, що так воно є і зараз. Із тією лише різницею, що доступ до реєстру ускладнився. Наприклад, якщо шукати в оновленому реєстрі інформацію по Петренку Петру Петровичу, то реєстр покаже близько 60 об’єктів нерухомості по всій Україні, які, звичайно, належать абсолютно різним людям. По-друге, якщо шукати по ідентифікаційному коду та одночасно по ПІБ людини, то реєстр дає неправдиві дані – це баг, який був у реєстрі завжди, міністерство досі нічого не зробило, щоб його виправити і так і перенесло його в оновлений інтерфейс.

Як це зробили?

Зробило це Міністерство юстиції, протягнувши через Кабмін кілька постанов. Так, оплата за кожен об’єкт, а не однією довідкою на особу з’явилася в постанові№484 Кабінету міністрів від 06 червня 2018 року. Цей документ змінив редакцію Постанови КМУ від 26 жовтня 2011 року №1141, якою затверджено «Порядок ведення  Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Пункт 57 цього порядку передбачає, що інформація з Державного реєстру прав надається саме по об’єкту.

Проект постанови 484 розроблений з ініціативи Мін’юсту «з метою подальшого удосконалення системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно». Підписала  подання проекту постанови на розгляд Кабміну перший заступник міністра юстиції Наталія Бернацька. Хто не знає – саме та заступниця, в якої НАБУ проводило обшуки по справі нардепа Георгія Логвинського та «Золотого мандарина». Перед виборами таланти Бернацької помітили в ЦВК, і тепер вона працює в Комісії секретарем. Проект без зауважень погодили: нинішній заступник глави Адміністрації Президента Сергій Марченко, який на той час був заступником міністра фінансів, перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів та Максим Мартинюк, який на той час був першим заступником міністра аграрної політики та продовольства, а 6 лютого пішов з посади в. о міністра за власною заявою.

Грунт для постанови 484 підготували іншою  постановою №925 «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки»  від 6 грудня 2017 року. Цим документом Кабмін запустив зміни по наданню інформації по об’єктах та встановив оплату на отримання витягу пооб’єктно. Проект постанови на розгляд Кабміну підписав особисто міністр юстиції Павло Петренко.

Щодо входу через електронний цифровий підпис, то реєстр просто підлаштували під закон «Про електронні довірчі послуги», до якого питань нема. Утім, повторимося – є питання до реєстру, який приймає не всі ЕЦП.

Зміни у Державному реєстрі речових прав робила структура міністерства юстиції ДП «НАІС». На все, за даними Мін’юсту, витрачено 325 тисяч гривень.

Для чого це зробили?

Як стверджує Мін’юст – насамперед, для захисту інформації та «забезпечення можливості однозначної ідентифікації осіб», які користуються реєстром. Утім, з огляду на те, як реєстр працює, поки про це не йдеться.

Можливою причиною нововведень є поповнення державного бюджету.  Так, за даними міністерства, 2017 року до Державного реєстру речових прав користувачі зробили 8 мільйонів 669 тисяч 362 запитів. 2018 року запитів було більше – 10 мільйонів 808 тисяч 695. Понад половина цих запитів – безоплатні довідки державним органам та органам місцевого самоврядування, серед яких правоохоронці, суди, АРМА тощо.

Як повідомили «Нашим грошам» у Національному платіжному сервісі «UAPAY», через який ми купуємо інформдовідки з Держреєстру речових прав, від травня 2017 року «UAPAY» обробив менше 1,2 млн платних запитів до реєстру. Відтак, спробуємо вирахувати, скільки грошей отримав держбюджет: інформдовідка в паперовій формі коштує 50 грн без комісії, в електронній – 20 грн, адвокати та нотаріуси за кожне звернення до реєстру платять 80 грн. Якщо рахувати навіть дуже приблизно, беручи мінімальну ціну довідки – 20 грн, то з огляду на 1,2 мільйони запитів протягом 2017-2018 року Міністерство юстиції загнало в бюджет 24 млн. грн.

І все ж таки основна функція реєстрів – не заробітчанська. Адже підтримка реєстрів коштує більше, ніж вони можуть заробити. Наприклад функціонування Державного реєстру речових прав обходиться бюджету в 10,4 млн грн. на місяць.

Тут не можемо не згадати про один нюанс. По процедурі Міністерство юстиції укладає угоду з ДП «НАІС». Виявляється, ДП не всю свою роботу виконує саме, а частково делегує її приватним фірмам. Про це стало відомо з кримінального провадження №42017101100000135. Згідно до нього, НАІС та Мін’юст у 2016-2017 роках уклали договори на загальну суму 62,6 млн. грн. «щодо оброблення даних, розміщування інформації на веб-вузлах, щодо програмного застосування та інші послуги щодо убезпечення інформаційно-технологічною інфраструктурою» реєстрів, держателем яких є Мін’юст.

У цих договорах вартість роботи була прописана за день.  Спочатку ціна була 453,6 тис. грн за день. Потім вона, за версією правоохоронців, безпідставно зросла до 721,3 тис грн в день. «У подальшому державні кошти були виведені шляхом укладання низки договорів про надання послуг на загальну суму біля 80,2 млн.грн. з афілійованим підприємствами: ТОВ “НВП “Медирент«, ПРАТ «Енергетичний холдинг», ТОВ «Філіж», яке раніше називалося ТОВ «Шпреог», ТОВ «Інтекресі бейз», ТОВ «Айкюжн», ТОВ «Сетера», ТОВ «Галантіс Україна», TOB «Нетворк солюшнс», ТОВ «ФК «Фінанс експерт», ТОВ «Айкюжн ІТ».

Оскільки НАІС, кажуть слідчі, у 2016-2017 роках уклав «ряд сумнівних договорів  із вищевказаними суб’єктами господарювання, які фактично не виконувалися, а грошові кошти за їх нібито виконання перераховуються на підприємства з ознаками фіктивності з подальшим переведенням в готівку».

Дізнатися повну картину, з якими приватними структурами НАІС укладає угоди по реєстрах, держателем яких є Мін’юст, та скільки за це платить – неможливо. НАІС приховує цю інформацію, посилаючись на відсутність правових підстав у журналістів таке запитувати.

Відповідь НАІС на запит «Наших грошей» 

Відтак, що ми маємо у сухому залишку? Державний реєстр речових прав, який до 4 лютого 2019 року цілком нормально працював, 4 лютого  «оновився», і після цього оновлення працювати нормально перестав.

Навряд чи Міністерство юстиції свідомо прораховувало, чим обернуться такі зміни в реєстрі для журналістів та викривачів у цілому, але цими змінами було зачищено з ринку розслідування, які потребують використання даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Оскільки навіть один такий матеріал тепер коштує, як місячна зарплата журналіста в регіоні. А дозволити собі це може не кожна навіть столична редакція.

Тож ситуація з реєстром стала яскравим прикладом того, як Міністерство юстиції та уряд, свідомо чи випадково, з умислом чи без, за допомогою кількох документів умудрилися зіпсувати те, що чотири роки до цього нормально працювало.

Ну і насамкінець нагадаємо, що відкриття реєстрів – завжди трактувалося, як одна з перемог Майдану.

 

Аліна Стрижак, «Наші гроші»

Новые сверху Старые сверху

Оставить комментарий

Новости регионов

Вход