Сергій Шкляр

Сергій Шкляр: «Ми розбили монополію держави на виконання судових рішень»

Автор 

Вчора за власним бажанням пішов у відставку заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Сергій Шкляр, член АПУ, засновник адвокатського об'єднання Arzinger.

Сергій Шкляр як член Ради з питань судової реформи брав участь у розробці проектів Законів «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових і рішень інших органів», які згодом були прийняті Верховною Радою.

Як розповів АПУ пан Шкляр, він планує повернутись до юридичної практики, продовжити наукову діяльність та активно працювати над рядом законопроектів у складі Ради з питань судової реформи.

Чому Ви прийшли на державну службу? Які цілі Ви ставили перед собою, обіймаючи посаду заступника Міністра юстиції? Чи вдалося їх досягти?

Я багато років працював у приватному секторі, був засновником Arzinger. Але 2014-15 роки – це був виклик для приватного сектору піти у державні органи, щоб здійснити реформи, покращити стан в сфері державного управління. Я для себе це розумів як певний обов’язок чимось допомогти країні в складні часи і планував потім знову повернутися у приватну практику.

Ще до того, як я був запрошений у Міністерство юстиції, я був ( і досі є) членом Ради з питань судової реформи з самого моменту її створення. І саме там я опікувався 4 групами, які займались розробкою процесуальних кодексів, підготовкою законів про конституційний суд, ВПР, судоустрій, питаннями адвокатури і виконання судових рішень. На двох останніх питаннях я був зосереджений найбільше.  Тому, коли надійшла пропозиція піти в Мін’юст і очолити профільний напрямок виконавчої служби, я погодився.

Протягом цього часу нам вдалось прийняти Закони про конституційний суд, про ВРП, нові Закони у сфері виконання рішень і нові процесуальні кодекси. Зараз готується до прийняття новий Закон про адвокатуру. Останнім кроком в роботі Ради буде підготовка профільного Закону про юридичну освіту.

Якими досягненнями та проектами Ви найбільше пишаєтесь? Чи задоволені Ви перебігом реформи виконавчого провадження?

Після того, як я прийшов в Мін’юст, потрібно було прийняти ці закони та почати втілювати їх в життя, що ми і робили. Профільні закони по системі виконання судових рішень готувалися за активної позиції Мін’юсту, він був лідером, але вони пройшли схвалення в Раді з питань  судової реформи і були внесені свого часу в парламент Президентом як першочергові. Тому були прийняті швидше, ніж процесуальні кодекси.

Ми активно долучали до написання законів експертів з ринку, ми їх писали публічно і відкрито. Ці законопроекти «освятила» Рада з питань судової реформи, в якій наші найкращі професори, судді ЄСПЛ від України, голови всіх судів, представники адвокатури, проектів ОБСЕ, USAID, народні депутати.  Тож ці закони отримали схвалення найкращих фахівців.

Після їх прийняття була проведена важка и рутинна робота по створенню АСВП (автоматизованої системи виконання судових рішень) та по напрацюванню бази для іспитів для приватних виконавців. Дуже багато було створено для того, щоб приватні виконавці почали працювати, щоб вони створили свою асоціацію приватних виконавців (яка вже діє), єдину, з обов’язковим членством, саморегулівну тощо.

Ще у складі Мінюсту за моєї активної участі ми втілили в життя проект СЕТАМ – електронний майданчик для торгів арештованим майном. До речі, цей проект був запроваджений Мін’юстом ще до того, як з’явились ProZorro. Ми в цьому були перші. Якщо раніше була корупція у цій сфері, то зараз все прозоро і публічно.

Ми не лише впустили приватних виконавців на ринок і створили конкуренцію, але й покращили умови роботи для держвиконавців – вони отримують досить серйозну фінансову винагороду, покращено сам процес виконання судових рішень: він автоматизований, електронний, прозорий.  Крім того, поприбирали норми в законах, з якими могли бути пов’язані корупційні ризики.

Головне - ми змогли привернути увагу суспільства до цієї професії. Раніше на цю службу йшли за залишковим принципом. Сьогодні більше мотивації ставати виконавцем. Багато вишів зацікавлені у навчальних програмах. Коли ми починали, лише кілька вишів мали відповідні кафедри. Зараз акредитовано 6 вузів для навчання приватних виконавців. Ми і тут створили конкуренцію, розбили монополію держави на виконання судових рішень .

Ми провели велику кількість освітніх заходів, вивозили державних и приватних виконавців для обміну досвідом за кордон (за допомогою донорів: Проект ЄС, ОБСЄ, USAID).

У цій реформі з самого початку активно допомагали Голова ВС Валентина Данішевська(на той час голова Центру комерційного права), народні депутати, зокрема, Руслан Сидорович, науковці, правнича спільнота.

Звісно, реформа потребує вдосконалень: необхідно запровадити автоматизований арешт рахунків, збільшити кількість приватних виконавців, переймати іноземний досвід в ряді інших питань.

На мою думку, приватних виконавців має бути набагато більше, ніж зараз. Їх для України потрібно приблизно 2000 – 2500. Але це залежить не лише від Мін’юсту, це залежить від бажання та фахової підготовки юристів. Поки ми не побачили ажіотажу, на який розраховували. Дуже слабо відгукнулися банки, юридичний ринок.

Чим плануєте займатися у майбутньому? Чи плануєте повертатись у юридичний бізнес?

Так, я планую повернутись до юридичної практики. Я із самого початку вважав це «відрядженням». Повернусь до активної роботи у Раді з питань судової реформи продовжувати працювати над законами про адвокатуру та юридичну освіту. Крім того, займаюсь науковою діяльністю -  майже готова докторська дисертація, яку хотів би захистити найближчим часом. Тому для себе горизонти бачу. Я йду сам, за власним бажання. Думав, що все відбуватиметься швидше і я впораюсь за рік-півтора, але пропрацював майже три. І це досвід. В українських реаліях швидко закони не приймаються.

uba.ua

Другие материалы в этой категории: « Защита прав потребителей: дело о разбитом корыте
Новые сверху Старые сверху

Оставить комментарий

Новости регионов

Вход