Олег Чеславський – імітатор-русофоб з манією величі, що давно втратив відчуття реальності. Відкриваємо його паралельний та істинний світ

“Аліса в країні чудес”

Скоріше за все, мало хто знає таку особистість як Олег Чеславський, хоча сам він вважає, що є чи не першою постаттю в сфері медіа, також позиціонує себе як генія з ІТ-технологій, а доповнює це все – непохитна віра у себе як великого історика. Та якою б не була його манія величі – реальність, яку він давно втративзовсім інша. День у день своєю діяльністю  доводить, що живе в якомусь паралельному світі і ніяк не хоче з нього вибратись – він наче «Аліса в країні чудес», якій все одно куди йти… Дійсно, якщо поглянути на його життя, то складається враження, що він кожен день іде  сторінками новели Льюїса Керрола. Йому напевне з дитинства в’їлись слова з цього твору: «Якщо в світі все безглуздо, – сказала Аліса, – що заважає вигадати якийсь сенс», от так і він у «своєму світі» дуже часто придумує якийсь малозрозумілий оточуючим сенс.

Так, якщо взяти його як історика, точніше як автора публікацій на історичну тематику, то складається враження, що пишучи їх включає «ефект Наполеона». Адже чесно говорячи, можна стикнутись із твердженнями, що далеко, м’яко кажучи, писались в якомусь стані трансу. Хоча не думаю, що набереться багато тих, що знають його історичні доводи. Та в більшості випадків, говорити що вони дійсно – його,  є великі сумніви. Давно не є секретом і часто зустрічається у ЗМІ, що Олег Чеславський любитель «позичити» матеріал у колег. Якщо висловлюватись прямо, то даний персонаж краде цікавий матеріал і друкує його від свого імені. В загальному тут два варіанти: або він сам пише «сумнівні рядки», або вишукує і передруковує щось в стилі «крейзі». І знову тут доцільно згадати «Алісу»: «Ніколи не вважай себе не таким, яким тебе не вважають інші, і тоді інші не визнають тебе не таким, яким ти хотів би їм здаватися»…

А:«Від гірчиці – засмучуються, від цибулі – лукавлять, від вина – виняться, а від здоби – добрішають. Як шкода, що про це ніхто не знає … Все було б так просто. Їли б здобу – і добрішали!» – подумав Чеславський і почав всіх годувати «Рошеном». От де цього діяча, можливо і знають – це саме в ціленаправленому і часто навіть тупуватому «топлені» за Петра Порошенка. Він в цьому питанні наче справжній «бульдозер» змітав і змітає всіх хто проти боса, переважно  поширюючи тотальну брехню, от наприклад поширював перекручену фразу: «хто небудь – тільки не Порошенко». Ця фраза не лунала від жодного із російських чинів, але Чеславському на це плювати. І таких фраз, що не мали доказового факту з його вуст і на сторінках видань лунало вкрай багато.Ось як найточніше, із його світу, можна охарактеризувати все чим він займаєтьсяА:«Бачила я таку нісенітницю, в порівнянні з якою ця нісенітниця – тлумачний словник!».  Та найпотужнішим вистрілом було на всю Україну заявити, що «Порошенко і компанія – змушені були красти в народу», це від нього лунало в стилі: «все ок, всі хто крали до Пороха і після – злочинці, а він ні – це таке піклування про нас», ну не ідіотизм хіба?! До речі, за ці слова його і висміювали, і осуджували, і просто вважали за пусте місце. І знову це з його світу, А: «Якщо в голові порожньо, на жаль, найбільше відчуття гумору вас не врятує»…

Слідкуючи за  «тенденцію інформаційної моди» «FAKEOFF», «Укрмедіа» та інші сайти Олега Чеславського працюють в стилі борців із «руским міром». Часто публікуються анти-російські  матеріали, які мали б приводити і тримати читача на сайті, але його русофобія є лише банальною імітацією, він просто хоче бути в «тренді». Так, от за часів Януковича в нього жодних поглядів проти РФ не було, навпаки були вкрай тісні стосунки із сумнівними персонажами із цієї держави. І вже навіть зараз в його текстах починають проглядатись «озеленення», а це вже знову заставить толерантніше ставитись до агресора. Зрештою під чию пісню танцювати – йому абсолютно все-рівно, та чи Зеленський буде його «підтримувати» – це вже скоріше із теорії неможливого. А:«Просто не знаю, хто я зараз така. Ні, я, звичайно, приблизно знаю, хто така я була вранці, коли встала, але з тих пір я весь час то така, то сяка – словом, якась не така».

Щодо імітування, то він звик, адже і в історичних публікаціях, і як журналіст в нього мало чисто від себе. По житті він часто імітує різні речі, а може й ціле життя його – це фейкова імітація. От деякі жінки інколи, а можливо й часто звертаються до «…імітатора» щоб отримати задоволення… Так і до Чеславського, великого імітатора звертаються дорослі тьоті і дяді для отримання «задоволення», правда трохи іншого, але «інструмент» то дуже схожий…Працює він постарій прибутковій схемі– створює і поширює брехню з метою шантажу і вимагання коштів за її очищення.Часто сам або його посіпаки вибирають жертву, придумують фейк, дальше вже все зрозуміло. Та в більшості випадків він працює на заказ, тобто після «нажимання кнопки», адже так йому вигідніше. Звісно, в такому випадку принаймні замовник заплатить, хоча мета – це подвійне збагачення, тобто ще гроші здерти із жертви за зняття матеріалу. А: «План, що й казати, був чудовий: простий і ясний, краще не придумати…». Як бачимо, Олег Чеславський  є сучасним інформаційним «кіллером», що за плечима немає нічого святого. Адже вимагати гроші від людей за поширену брехню про них може тільки цинічний «вбивця». Крім того, працює він чітко, добиваючи людину крок за кроком, не спішить – насолоджується моментами свого цинічного щастя. На його сайтах можна начитатись такого, що валідолом не обійтись, сперечатись не будемо, ну вміє він першокласну брехню видумувати. Часто від його жертв йде відлуння, що кількість «джинси» разом з інтенсивністю її поширення – навіть їх заставляють задуматись де реальна правда. А:«- Не можна повірити в неможливе!– Просто у тебе мало досвіду, – зауважила Королева. – У твоєму віці я приділяла цьому півгодини щодня! В інші дні я встигала повірити в десяток неможливостей до сніданку!». – от звідки він черпає свою енергію… і також звідти почерпнув: А:«Все, що сказано три рази, стає істиною».– так він думає, тому «фейкує» вкрай інтенсивно… 

Імітатор-русофоб Олег Чеславський давно втратив відчуття реальності своїми діяннями, а це: і створення та поширення «заказухи», і крадіжка текстів для публікацій, і псевдо-нелюбов до Росії. Крім того, все що він витворяє возвишує на трибуну пошани, правда особистої, він «себе-рідного» цінує і любить, за ним явно довгим шлейфом тягнеться його ж манія величі. Та нажаль, це життя більше нагадує його паралельний світ, такий в якому й Аліса із новели Льюїса Керрола була. Він наче живе за законами якогось свого, паралельного світу, а не «Конституцією». Його вчинки можна охарактеризувати також фразою із вищезгаданого твору: А: «Подумати тільки, що через якійсь речі можна так зменшитися, що перетворитисяв ніщо» .

Але як ми всі знаємо, життя одне, і за все потрібно буде відповідати, а тоді вже: ні манія величі, ні імітація чогось чи когось, ні придуманий паралельний світ – не допоможуть!

 «– Не сумуй, – сказала Алісa. – Рано чи пізно все стане зрозуміло, все стане на свої місця і вишикується в єдину красиву схему, як мережива. Стане зрозуміло, навіщо все було потрібно, тому що все буде правильно».

“Аліса в країні чудес”

strichka