Відповідальність за брехню в деклараціях: що підписав Зеленський?

Відповідальність за брехню в деклараціях: що підписав Зеленський?
10577 ПЕРЕГЛЯДІВ

В Україні повертається кримінальна відповідальність за брехню в деклараціях: відповідний закон підписав 23 грудня президент України Володимир Зеленський. На Банковій та в парламентській більшості стверджують, що цей документ, а також закон про відновлення повноважень НАЗК, виправляє ситуацію, що виникла через скандальне рішення Конституційного суду, що нівелювало смисл електронного декларування. На думку експертів, новий закон передбачає занадто м'які покарання, але й ті – лише за брехню в деклараціях на дуже великі суми. Радіо Свобода порівняло покарання за неправдиве декларування, що були чинними до рішення КСУ, і ті, що запровадив новий закон.

Закон, який повертає кримінальну відповідальність посадовців, які брешуть у своїх деклараціях, підписав 23 грудня президент України Володимир Зеленський.

Підписаний документ усуває прогалини в законодавстві, що виникли у зв’язку з рішенням КСУ

«Підписаний документ усуває прогалини в законодавстві, що виникли у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року, та забезпечує можливості притягнення до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації», – пояснює пресслужба глави держави.

 

Втім, на столі в президента лежить ще один ухвалений, але поки не підписаний закон, без якого виправлення ситуації неможливе: він поновлює повноваження НАЗК, які стосуються перевірок декларацій та публічного доступу до них.

Що сталося з деклараціями та чому це важливо

З 2015 року в Україні діє закон «Про запобігання корупції», який зобов'язує всіх посадовців, від президента і до найменшого чиновника в райцентрі, подавати щорічні декларації про майно та доходи, які одразу опиняються в публічному доступі. Нацагентство з запобігання корупції (НАЗК) зобов'язане перевіряти їх, а виявлена неправда в деклараціях на великі суми передбачає кримінальну відповідальність.

Відтоді в Україні порушили понад сто справ за ознаками брехні в деклараціях, а медіа підготували на основі оприлюднених статків чиновників і депутатів сотні журналістських розслідувань. Ця реформа стала однією з передумов для запуску безвізу з ЄС та для пільгової фінансової допомоги Україні від Заходу.

 

 

 

 

 

Все змінилося 27 жовтня 2020 року: КСУ на своєму закритому засіданні скасував низку законодавчих норм щодо електронного декларування: відповідальність за нього та основні повноваження НАЗК.

Через це Україна ризикує втратити безвізовий режим, підтримку МВФ, Світового банку та західних партнерів загалом: про це одразу ж попередила низка європейських та американських політиків.

 

Президент і частина депутатів одразу запропонували розпустити Конституційний суд і скасувати це та інші його скандальні рішення. Однак в експертному середовищі та на Заході цей варіант дій оцінили як «поглиблення конституційної кризи».

9 грудня Венеційська комісія у своїх висновках визнала конфлікт інтересів суддів КСУ та ознаки узурпації влади цим судом. Вона запропонувала відновити кримінальну відповідальність за нечесне декларування та повноваження НАЗК, але водночас закликала Верховну Раду не знищувати Конституційний суд і взяти до відома його рішення.

 

Однак численні кримінальні справи про брехню в деклараціях уже закриті, а посадовці вже не відповідатимуть за те, що декларували, або не декларували упродовж року – закон не має зворотної сили.

 

У грудні Верховна Рада ухвалює два закони: про відповідальність за неправдиве декларування та про повноваження НАЗК. Вони означають, що українські посадовці відповідатимуть за свої декларації, які подаватимуть у 2021 році (про доходи попереднього, 2020 року).

Україні варто враховувати позицію Венеційської комісії, оскільки на час її висновків закон про про відповідальність за неправдиві декларації вже був ухвалений, то можна вносити до нього зміни, або поступово розробляти новий, зауважив у розмові з Радіо Свобода Роман Марченко, заслужений юрист України, старший партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери».

«Висновки Венеційської комісії: рішення КСУ не ідеальне з точки зору європейської правової культури. Незважаючи на це, український парламент, президент і суспільство мають це рішення поважати і враховувати, що воно є остаточним і не підлягає оскарженню. На сьогодні відповідний закон (про відновлення відповідальності за неправдиве декларування) вже проголосований. Тож парламент вільний вносити будь-які зміни до законодавства. Як формулювати закон наново, так і коригувати чинні норми, – пояснює юрист. – Загалом Україна не зобов'язана імплементувати рекомендації Венеційської комісії. Однак це один із найбільш авторитетних органів, які дають рекомендації щодо законодавства, тому було б корисно відпрацювати законопроєкт саме з урахуванням її позиції».

Штрафи і «гуртожиток» замість тюрми

Закон про відповідальність за брехню в деклараціях на прохання Радіо Свобода оцінив юридичний радник «Трансперенсі інтернешнл Україна» Олександр Калітенко. Він вважає його недостатньо суворим, а отже він не змусить посадовців писати правду в деклараціях.

Позбавлення волі не передбачається в жодному випадку, навіть у разі супер-брехні в декларації

«Максимальна санкція, передбачена в законі – це обмеження волі: тобто перебування в закладі на кшталт гуртожитку чи санаторію з можливістю певних послаблень. Засудженого можуть звідти час від часу відпускати. Позбавлення волі не передбачається в жодному випадку, навіть у разі супер-брехні в декларації високопосадовця. Це не є дієвою стримувальною санкцією, це цілковито суперечить нашим рекомендаціям і лише сприятиме приховуванню статків чиновників. Адже такий закон збільшує кількість чиновників, які можуть уникнути відповідальності за брехню в деклараціях. Межа в 9 мільйонів, після якої може настати обмеження волі, влаштує переважну більшість чиновників», – стверджує експерт.

 

На думку Олександра Калітенка, покарання за недостовірні декларації або за свідоме недекларування посадовцями своїх статків має бути суворішим, ніж у нинішньому законі, воно має кваліфікуватися не як «кримінальний проступок», а як злочин, передбачати більші штрафи та реальне ув'язнення.

Спираючись на зміст цього закону та на його аналіз від «Трансперенсі інтернешнл Україна», Радіо Свобода порівняло як відповідали посадовці за брехню в деклараціях до рішення КСУ, і як вони відповідатимуть після підписання Зеленським профільного закону.

Декларації: що буде з 2021 року:

  • Посадовців каратимуть за приховані статки лише обсягом понад 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто понад 1,135 мільйона гривень.
  • Покарання за порушення на суму від 1, 135 до 9,08 мільйона гривень каратимуться штрафом від 42,5 до 51 тисячі гривень, громадськими роботами від 150 до 240 годин, а також забороною обіймати низку посад протягом трьох років.
  • Порушення в деклараціях на суму понад 9,08 мільйона гривень передбачає штраф від 51 до 85 тисяч, а також додається обмеження волі на термін до двох років.

«Обмеження волі» відрізняється від ув'язнення тим, що покараний має перебувати у закладі на кшталт «гуртожитку», звідки він зможе відлучатися з дозволу адміністрації, пояснюють експерти.

  • Термін давності для таких правопорушень – не більший за два роки від моменту їхнього скоєння.

Норми закону «Про запобігання корупції», чинні до скандального рішення КСУ, були значно суворішими.

Як було до рішення КСУ:

  • Посадовців могли карати за приховані статки лише обсягом понад 250 неоподатковуваних мінімумів, тобто на суму понад 525 тисяч гривень.
  • Покарання варіювалися від штрафу на суму 42,5-51 тисяч гривень, громадських робіт і позбавлення права на державні посади, до ув'язнення на два роки.
  • Термін давності для таких правопорушень – не більший за три роки від моменту їхнього скоєння.
  •  
  • Радіо Свобода 
Теги: Офіс Президента України, Володимир Зеленський, Конституційний Суд,декларація,відповідальність за брехню в деклараціях,Парламент, КСУ, закон ,приоритет орг
Автор: Prioritet

Prioritet. © 2015. Связь с редакцией - 1yurist.paritet@gmail.com